«Бортництво»

Результати наукової експедиції Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» дадуть можливість поповнити список ареалів побутування давнього промислу в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (елемент «Бортництво»).

30 липня 2020 року учасники наукової експедиції Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» зафіксували два осередки сучасного бортництва на Київщині – у селах Шпилі та Рудня-Шпильова Іванківського району.

Це стало свого роду сенсаційною знахідкою, адже досі, як свідчили документальні джерела, на Поліссі України локальні осередки бортництва збереглися лише на Рівненщині й на Житомирщині. Саме вони у 2018 році були внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (елемент «Бортництво»). Щодо Київщини – досі вважалося, що осередків бортництва в області не збереглося, хоча здавна воно було поширене на його північних територіях – у Бородянському, Іванківському, Поліському, Вишгородському районах.

З початку реалізації Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» розпочалися пошуки представників промислу на Київщині – це було визначено як одна з цілей проєкту. Ця робота розпочався з листів, що були надіслані до органів влади районів Київщини, з проханням повідомити про осередки бортництва, відомі у районі. На жаль, відповіді позитивних результатів не дали – повідомлялося лише про відсутність таких промислів та їхніх представників.Та робота продовжувалась і зрештою увінчалися успіхом. Директор КЗ КОР "Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи" Олена Завальська повідомила, що, за попередніми даними, у селі Шпилі Іванківського району можуть вести свою діяльність бортники.

За особистої підтримки Національного проєкту головою Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна та за всебічного сприяння й допомоги з боку заступника голови Київської ОДА Дмитра Назаренка була організована наукова експедиція Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» до Іванківського району, яка й здійснила свою місію 30 липня 2020 року.

В експедиції взяли участь:

начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної держадміністрації Сергій Васильонок;
куратор проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко;
науковий керівник Національного проєкту, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, кандидат історичних наук Галина Бондаренко;
міжнародний фасілітатор ЮНЕСКО з охорони та збереження Нематеріальної культурної спадщини, голова Експертної ради з питань Нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Ілля Фетисов;
директор КЗ КОР "Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи" Олена Завальська;
журналіст проєкту Інна Косянчук;
фотограф Ольга Думанська та інші учасники проєкту й зацікавлені фахівці.

Учасники експедиції спочатку завітала до Ігоря Глущенка – бортника і пасічника з села Шпилі Іванківського району, який почав займатися медоборною справою чотири роки тому з благословення й допомоги свого діда Володимира Івановича, і нині є єдиним представником промислу у цьому населеному пункті. На подвір’ї Глущенків учасники експедиції побачили до десятка бортних колод, а сам бортник розповів, що має ще кілька невеликих колод-«пасток», у які приманює диких бджіл. Нині вони розташовані у лісі, куди добратися можна лише трактором. Також Ігор Глущенко повідомив учасникам експедиції про ще одного бортника – Івана Марченка – з сусіднього села Рудня Шпильова Іванківського району.

Учасники експедиції, завітавши до Івана Марченка, з’ясували, що він має багатий досвід бортництва, і особливістю його бортного господарювання є те, що дві бортні колоди розташовані на дубах на традиційних спеціальних помостах. За словами Івана Марченка, ця традиція ставити борті високо на деревах пов’язана з тим, що на висоті у борті проникає більше ультрафіолетового проміння, ніж якби вони стояли ближче до землі. А це убезпечує бджіл від шкідників.

Про деталі господарювання бортництва учасники експедиції підготовлять як фахові, так і інформаційно-популяризаційні публікації, для детального ознайомлення усіх бажаючих із бортництвом на Київщині.«Наразі завдяки роботі експедиції досягнуто двох цілей Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі».

Насамперед зафіксовано і досліджено осередки бортництва на Київському поліссі, що дає можливість говорити про початок дослідження сучасної версії промислу на цій території – це короткострокова ціль. А також можна говорити про розширення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, де до регіонів побутування елемента «Бортництво» досі входили Рівненська й Житомирська області. Сподіваємось на активну участь Іллі Фетисова у складенні опису й облікової картки на відповідний елемент – це довгострокова ціль, – зауважила Влада Литовченко. – Головне ж – що завдяки Національному проєкту вдалося зробити унікальну знахідку і з’ясувати, що бортництво на Київському Поліссі не лише не зникло, а й розвивається у сучасних реаліях».

Ініціатор проєкту – Вишгородський історико-культурний заповідник. Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей.

За підтримки Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.